Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбороняти — 1) = розборонити (силою примушувати припинити бійку), розтягати, розтягувати, розтягти, розтягнути 2) див. мирити … Словник синонімів української мови
розбороняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розборонити — див. розбороняти … Український тлумачний словник
розборонятися — я/ється, недок. Пас. до розбороняти … Український тлумачний словник
розливати — а/ю, а/єш, недок., розли/ти, розіллю/, розіллє/ш і рідко розілля/ти, розіллю/, розіллє/ш, іноді розілля/ю, розілля/єш, док., перех. 1) Проливати, лити яку небудь рідину, хлюпати, бризкати якоюсь рідиною на що небудь (перев. мимоволі, ненароком,… … Український тлумачний словник
рознімати — і рідко роздійма/ти, а/ю, а/єш, недок., розня/ти, німу/, ні/меш і рідко роздійня/ти, дійму/, ді/ймеш, док., перех. 1) Роз єднувати, відділяти одне від одного що небудь з єднане, зімкнуте, стулене і т. ін. || Розводити (руки) в боки. || Роз… … Український тлумачний словник
розтягати — а/ю, а/єш і розтя/гувати, ую, уєш, недок., розтягти/ і розтягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. розтя/г, ла/, ло/ і розтягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром. || безос. || Розпрямляючи,… … Український тлумачний словник
мирити — (відновлювати, установлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось / чогось), примиряти, примирювати, примирити; розводити, розвести, розмиряти, розмирити, розбороняти, розборонити, рознімати, розняти (відновлювати мир,… … Словник синонімів української мови
розборонити — див. розбороняти … Словник синонімів української мови
